16 листопада 1943 року у с.Пульмо відбулася страшна трагедія, був по-звірські замучений разом із сім'єю Свято-Миколаївського храму протоієрей Олександр Осницький, матушка Катерина, яка була на 8 місяці вагітності, і четверо їхніх дітей: Ростислав, Олексій, Меланія і Анна.

Місцева жителька, яка жила поруч, вранці ішла за водою до спільного колодязя і побачила невеликий пагорб свіжої землі, який помітно рухався. Душогуби закопали страждальців напівживими у землю. Звістка про трагедію вмить облетіла все село. Коли прихожани зійшлися, щоб підготувати все до похорону, виявилося, що дім священика був пограбований, тому люди одяг і всі речі приносили із дому. Як згадує Корнелюк Наталія Петрівна, прихожанка храму, вона віддала своє плаття для того щоб одягнути матушку.

З того часу пройшло 73 роки, але пам'ять про цю страшну подію лишається у серці віруючих. Щоб пом'янути безневинно вбитих протоієрея Олександра із сім'єю, багато прихожан зібралося у місцеву каплицю, яка знаходиться на кладовищі. Ми віримо, що покійний батюшка молиться за свій прихід перед престолом Господнім. Нехай милосердний Господь простить тих, які вчинили цей страшний злочин. Ми знаємо, що і убієнний священик прощає своїх вбивць і молиться за них, як і Господь молився за своїх розпинателів: "Отче, прости їм, не відають, що роблять." Молимо Бога, щоб така трагедія минала нас і нашу Вкраїну, щоб між людьми не було зла, а панували мир і любов.

Фотогалерея:

Прот. Олександр Черевко