Сайт працює з благословення Преосвященнішого Володимира
Єпископа Володимир-Волинського і Ковельського.
ГОЛОВНА СВЯЩЕНИКИ Гостьова книга 
шАЦЬК
зАБУЖЖЯ
ОСТРІВЯ
ПІЩА
ПУЛЕМЕЦЬ
ПУЛЬМО
РОСТАНЬ
сМОЛЯРИ СВІТЯЗЬКІ
СТОЛиНСЬКІ СМОЛЯРИ
світязький монастир
 православний календар
44000, Волинська обл.,

смт. Шацьк вул., Незалежності 28б

Шацьке благочиння

смт. Шацьк

Свято-Різдво-Богородична церква

фото галерея

Оновлений Фотоальбом

Селище Шацьк розміщене на півночі Волині між двома озерами Чорне і Люцемир, на північ від них.

Перша документальна згадка про село Шацьк датується 1410 роком, коли Владислав Ягайло, король польський, відсвяткувавши свято Різдва Христового, поїхав у Любохини, Тур, Щацьк і Ратно на полювання для заготівлі м'яса диких звірів військам напередодні битви з Тевтонським орденом під Грюнвальдом.

Село займало вигідне географічне положення, будучи на торговому шляху між Володимиром і Брестом. З XV ст. воно було в складі Любомльської волості і відносилось до Холмської землі. В реєстрі податків з Любомльської волості за 1510 рік записано, що с. Шацьк сплатило 7 пенязів польських від ланів і попівське 40 грошів празьких.

Люстрація Любомльського староства за 1564 рік свідчить, що с. Шацьк мало 18 дворищ, 34 кметів, 46 робітних людей, 7 загородників, 3 коморники, 33 рибалки. В п'яти милях від села знаходився замковий фільварок, де місцеві   жителі   відробляли   повинність.   Сума   всіх   податків   села   в  рік становила 419 злотих 1 гріш.

Отже, податкові книги за 1510 рік вперше згадують церкву в Шацьку, як вже існуючу.

Старожили смт. Шацьк записали з розповіді своїх батьків, що першу церкву було спалено татарами. Новий храм було закладено на Онуфрія  у  1520 році і було закінчено через 5  років.  На святий празник Пречистої Богоматері звели над куполом хрест. Церква була дерев'яна і побудована в центрі села в урочищі «Нагури».

В період козацького повстання і війни з Польщею у 1648-1654 рр. її спалили поляки. Жителі села розпочали будівництво нової церкви. На фундаменті попередньої церкви були покладені пляшки з прізвищами людей, які зводили храм і прохання молитись за них. (Запис 1955 року).

Поборові книги за 1533 рік відмічають, що церква в с. Шацьк сплачувала в рік 16 грошів і в кінці року ще додатково 8 грошів.

Від часу переходу в унію на початку XVII ст. церква відносилась до Холмської єпархії. По вказівці уніатського єпископа Афанасія Пакости в 1620 році в Любомлі проводився «Собор», в якому брали участь два священики з Шацька: Давид і Трифон.

В 1621 році священик с. Шацьк разом з іншими священиками скаржився королю на Любомльського старосту Мартина Красицького, що староста змушує їх до незвичних робіт, у жнива силою забирає жито з поля, заставляє незаконно сплачувати десятину від овець, вепрів і рогатої худоби, незаконно змушує їх давати чинш медовий і ін., а непокірних карав биттям і ув'язненням. Король попередив старосту, що викличе його на референдарський суд.

У Холмській гродській книзі за 1629 рік наводиться список церков, за які заплачена контрибуція, серед них і церква с. Шацьк. Цей податок сягав одного, а потім 2 злотих у рік.

В 1659 році Любомльський староста гетьман Іван Виговський перевів з унії знову у православ'я всі церкви староства, в тому числі і Шацьку церкву. Після страти І. Виговського у 1664 році церква знову була переведена в унію.

Холмський каптуровий суд розглянув у 1669 році скаргу уніатського священика с. Шацьк Стефана Лобачевського на шляхтича Олександра Боженцького – тимчасового власника маєтків с. Шацьк і його спільників, які, озброївшись, напали 5.11.1668 року на Шацьку церкву, забрали у церкві 260 флоринів, скоїли у церкві ряд безчинств, забрали з хлівів корів священика, загнавши їх у двір Боженцького. Суд худобу повернув священику, а священик був покараний єпископом за омовлення шляхтича. Церква зазнала збитків на 260 флоринів, зібраних заздалегідь у церкві.

В другій половині XVII ст. на церковній землі і угіддя була надана ерекція Литовським князем Корибутом Вишневецьким (Любомльський староста), яка у XVIII ст. по вказівці уніатського єпископа Максиміліана Рилло передана до архіву Холмської консисторії.

Під час шведської війни і конфедератських хвилювань с. Шацьк у 1709 році було пограбоване домашніми військами.

У візитації Любомльського деканату в 1793 році о. Варфоломієм Назаревичем відмічено вплив католицької церкви на розміщення іконостасу і вівтаря в церкві с. Шацьк. Вівтар був близько присунутий до стіни, що за ним важко було пройти.

Після третього поділу Польщі в 1795 році територія Волині повністю відійшла до Росії. Церкви Любомльщини ввійшли у склад Володимирського благочиння Волинської єпархії. Влада почала масово навертати населення і уніатських   священиків   у   православ'я.   Станом   на   вересень   1796   року священик церкви с. Шацьк Баландович Петро перейшов у православ'я, а парафіяни церкви Різдва Богородиці перейшли у православ'я ще раніше.

Згідно клірової відомості за 1796 рік церква Різдва Богородиці в с. Шацьк була дерев'яна і до священнослужіння здатна. Село Шацьк тоді нараховувало 150 дворів і 644 парафіян. До церкви були приписані села: Мельники на 30 дворів і 200 жителів, с. Кропивники на 8 дворів і 61 жителя, с. Вілиця на 6 дворів і 21 жителя. До цієї парафії належало орної землі в З зміни на 24 дні, сінокосу на 20 косарів.15

У 1800 році церква в с. Шацьк згоріла (Клірова відомість за 1810 р. подає, що церква згоріла 1810 р.) і з благословіння єпископа Волинського і Житомирського Варлама була побудована у 1800 році дерев'яна каплиця під тією ж назвою.

Старанням графа Владислава Браницького з 1830 по 1839 рік в с. Шацьк будувалась нова мурована церква. Попередня дерев'яна церква стояла ближче до озера, за 200 м на південний схід від нової. Начинням була достатня. При церкві був опис церковному майну і історична відомість за 1806 рік. Метричні книги зберігались із 1801 року, сповідальні з 1814 року. Будинок священика був з двох білих кімнат, з тертого соснового дерева. У 1844 році священик отримував жалування 150 карбованців сріблом, диякон – 70, дячок – 36 і просфорня – 16. Село Шацьк вже мало 201 двір і 1735 парафіян.

При освяченні храму на Різдво 1836 року з'їхалось багато поміщиків. Був присутній і сам фундатор, Санкт-Петербурзький сенатор, граф Владислав Браницький.

ПРОДОВЖЕННЯ

  Український рейтинг TOP.TOPUA.NET Orphus system
Дизайн Кликоцюк Є.В. © 2009 Всі права захищені 2009 http://sh-orthodox.org.ua/
Передрук інформації можливий тільки при наявності активного посилання на джерело!
Редактор прот. Олександр Кликоцюк