Шацьке благочиння |
Древній храм зустрів владику |
На першому тижні Великого посту у суботу, відбулась сповідь духовенства Шацького благочиння. Помолитись за Божественною Літургією до древнього храму Казанської ікони Божої Матері с. Піща, якому в цьому році виповнюється 215р., прибув владика Володимир архієпископ Володимир-Волинський і Ковельський.
На березі мальовничого озера височіє, поблискуючи куполами, величний храм, який вже третє століття є прикрасою села Піща Шацького району. Саме в цьому намоленому віками храмі зібралось духовенство Шацького благочиння на чолі з владикою для звершення Літургії. По закінчені якої єпископ Володимир привітав духовенство і мирян з духовним очищенням і причастям Христових Таїн. У проповіді владика зазначив про важливість посту у житті християнина і побажав в доброму здоров’ї дочекатись Воскресіння Христового і миру в нашій державі Україні.
Фотогалерея:
Прес-служба Шацького благочиння,
Фоторепортаж: Олександр Вихор
Коротка історія храму:
Першу згадку про церкву ми знаходимо в журналі «Клировые ведомости церкви Владимир-Волынского уезда за 1796г.». В ньому сказано, що в селі Піща церква Симеонова, дерев’яна, придатна до священослужіння. В селі налічується 70 дворів, жителів 479, священик Іосиф Олександрович Івашкевич – 36 літ, грамоту знає (освячен 1787р.), матушка Феодосія Семенівна Івашкевич – 28 літ, син Онуфрій – 6 літ, дочка Марія – 4 літ. До церкви належало землі орної на дві зміни на 20 днів сінокоса на 33 косаря.
Друга згадка про храм відноситься до 1801р. також згадуються священики, які служили у той час – це отець Голенда і отець Шумський. Про роки їх служіння невідомі, тому що деякі архівні документи згоріли при пожарі в 50-х роках XX століття. Церкву перебудували в 1912р. В роки першої світової війни, коли наступали німецькі війська, то багато населення евакуювали в глиб країни, а частина перебрались в Острів’я. Дзвони були зняті з храму і затоплені в Піщанському озері. Після війни, повернувшись додому, селяни віднайшли дзвони і встановили їх на свої місця. Храм навіть під час революції не закривався і починаючи з 1918р. до 1943 в ньому служив священик Михаїл Максимович. Сім’я його складалася з п’яти осіб: батюшка, матушка Антоніна, дві дочки і син Віталій ( на сьогоднішній день син о. Михаїла Максимовича, о. Віталій Максимович, служить у Польщі м. Краків у православному храмі). Під час війни о. Михаїла з матушкою забрали 5 невідомих людей і вбили, місце поховання невідоме. Після смерті о. Михаїла в храмі служив о. Іоанн Гацкевич ( 1944р.-1965р.)
|