Осіннє свято в Петропавлівській обителі (+фоторепортаж і відео)
28 жовтня вшановуємо пам'ять ікони Божої Матері «Спорителька хлібів». Для багатьох маловідоме свято, але не для прихожан Петропавлівського монастиря с. Світязь. Обитель з року в рік зустрічає і вшановує це осіннє свято, прославляючи Божу Матір в її святому образі «Спорителька хлібів».
В цьому році на свято, з першим офіційним архіпастирським візитом, до монастиря прибув владика Володимир, єпископ Володимир-Волинський і Ковельський, а також секретар єпархії прот. Володимир Лисий. Вшанувати святий образ зібрались священики Шацької округи та інших благочинь і єпархій.
На Літургії, яку очолив єпископ Володимир, храм був переповнений прихожанами і паломниками. По завершенні Богослужіння був відслужений молебень з хресною ходою навколо храму, під час якого відбулась літія біля могил священиків, які захороненні на території неподалік храму.
По завершенню хресної ходи єпископ Володимир привітав всіх зі святом, зазначивши великий вклад в розвиток монастиря архімандрита Арсенія з братією і прихожанами. За ревний пастирський труд було нагороджено священика монастиря, ієрея Леоніда, золотим наперсним хрестом.
Архімандрит Арсеній подякував владиці за теплі слова привітання і попросив надалі святих молитов за Петропавлівську обитель, щоб будувати не тільки стіни монастиря, але і духовне життя вірян.
Він був настоятелем Свято-Петропавлівської церкви в один із найскладніших періодів історії (1918-1943), За цих 25 років кілька разів помінялась офіційна влада, а разом з нею і церковна. Змінюється відношення до церкви - в неї відбирають майже всю землю. Річний дохід від землі становив 600-700 злотих, ціна одного гектара - 200-300 злотих. Церква сплачувала податків на 519 злотих.
Згідно з кліровою відомістю за 1937 рік священик одержував за рік 480 злотих державних коштів, 400 - за землю, стільки ж – за релігійні послуги. А це була людина сімейна, яка утримувала сім'ю, давала освіту синові.
Незважаючи на всі труднощі о, Анастасій веде активне парафіяльне громадське життя, займається просвітницькою роботою. Він входить до складу виконавчого комітету допомоги безробітним у Шацьку.
Під його керівництвом Світязьку дерев'яну капличку переносять в с. Голядин, перекрито бляхою дах церкви. При храмі діє братство Святого Пророка Іллі,
Цей високоерудований священик в той час, коли насаджується польська мова І католицька віра, говорить проповіді тільки українською мовою, кожного тижня в церковно-приходських школах читає по 18 лекцій. Результати своєї багаторічної праці викладає в посібнику «Методика Закону Божого», розрахованому на вчителів та священиків, що викладають предмет у державних та церковно-приходських школах. Редактором видання став директор Луцької української гімназії Іван Власовський. У 1938 році книга була надрукована в м. Крем'янці. Але несприятливі пізніші обставини, війна, прихід радянської влади завадили її поширенню, про неї майже забули науковці і педагоги.
На жаль, життя цієї людини прекрасної душі, великого серця, що палало любов'ю до свого народу, обірвалося трагічно. Наприкінці 1943 року священик з родиною прийняв мученицьку смерть. Партизани, невідомо польські чи радянські, по звірячому розправилися з ними - батюшку з матушкою і сина-студента вбили і вкинули в криницю.
Можливо, по молитвах цих мучеників і зводиться обитель на березі озера Світязь.
