|
4.
СВЯЩЕНИК-МУЧЕНИК АНАСТАСІЙ АБРАМОВИЧ
Він був настоятелем Свято-Петропавлівської церкви в один із найскладніших
періодів історії (1918-1943), За цих 25 років кілька разів помінялась
офіційна влада, а разом з нею і церковна. Змінюється відношення до церкви -
в неї відбирають майже всю землю. Річний дохід від землі становив 600-700
злотих, ціна одного гектара - 200-300 злотих. Церква сплачувала податків на
519 злотих.
Згідно з кліровою відомістю за 1937 рік священик одержував за рік 480 злотих
державних коштів, 400 - за землю, стільки ж – за релігійні послуги. А це
була людина сімейна, яка утримувала сім'ю, давала освіту синові,
Незважаючи на всі труднощі о, Анастасій веде активне парафіяльне громадське
життя, займається просвітницькою роботою. Він входить до складу виконавчого
комітету допомоги безробітним у Шацьку.
Під його керівництвом Світязьку дерев'яну капличку переносять в с. Голядин,
перекрито бляхою дах церкви. При храмі діє братство Святого Пророка Іллі,
Цей високоерудований священик в той час, коли насаджується польська мова І
католицька віра, говорить проповіді тільки українською мовою, кожного тижня
в церковно-приходських школах читає по 18 лекцій. Результати своєї
багаторічної праці викладає в посібнику «Методика Закону Божого»,
розрахованому на вчителів та священиків, що викладають предмет у державних
та церковно-приходських школах. Редактором видання став директор Луцької
української гімназії Іван Власовський. У 1938 році книга була надрукована
в м. Крем'янці. Але несприятливі пізніші обставини, війна, прихід радянської
влади завадили її поширенню, про неї майже забули науковці і педагоги.
На жаль, життя цієї людини прекрасної душі, великого серця, що палало
любов'ю до свого народу, обірвалося трагічно. Наприкінці 1943 року священик
з родиною прийняв мученицьку смерть. Партизани, невідомо польські чи
радянські, позвірячому розправилися з ними - батюшку з матушкою і
сина-студента вбили і вкинули в криницю.
Можливо, по молитвах цих мучеників і зводиться обитель на
березі озера Світязь. |
