Шацьке благочиння |
с. Смоляри Світязькі
Свято-Духівська
церква
|
фото
галерея
Село Смолярі Світязькі, відноситься до
Грабовської сільради. Розташоване за 17 км. на південний захід від районного
центру і за 34 км. від залізничної станції Ягодин. У селі є неповна середня
школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько акушерський пункт, два
магазини і храм Святого Духа.
Територія, де тепер знаходиться с. Смоляри
Світязькі, колись була вкрита густим сосновим лісом і непрохідними болотами.
Село засноване приблизно 250-270р. тому, це 1725-1750рр.
Місцеві жителі, які переселились сюди із
с. Світязь, були першими переселенцями – це Мартин, Сухар, Писарчук, Бортник.
Землі, де вони оселились, і нині носять назви: Мартинівщина, Сухарове, Писареве,
Бортнове. Мабуть переселенців із Світязя привабили великі соснові ліси. Можливо,
це були втікачі, які шукали кращого життя, а непрохідні болота давали їм
надійний захист. Перші жителі добре навчились добувати і переробляти смолу:
копали пні сосен і в печах точили смолу. Отож і назва села пішла звідти. В п’яти
печах, споруджених у лісі, жителі виготовляли смолу, спирт, мазуту для
змазування возів і склеювання бочок, діжок. Так як перші поселенці були з с.
Світязь, то Смоляри назвали Світязькі. Про те, що в цій місцевості займались
здобуванням і переробкою смоли свідчить те, що за 3 км. від Смолярів Світязьких
є Столинські Смоляри і недалеко знаходяться Рогові Смоляри. Поблизу села є
невеличке озерце Прибич. Від озера текла річка, яка впадала в Прип’ять, нажаль
остався тільки маленький рівчак.
В маленькому селі Смоляри Світязькі,
окрасою якого раніше були лише синьооке плесо озерця Прибич і чудові ліси, то на
сьогоднішній день найбільшою прикрасою є Свято-Духівська церква. Будівництво
цього величного храму розпочалось в 1999р.. Буквально за декілька років виросли,
немов у казці, не лише храм, але і дзвінниця, металева огорожа і зацементована
доріжка. Красі такій треба завдячувати в першу чергу Милосердному Богу, Який нам
послав хорошого молитвеника, уродженця нашого села, нині архімандрита
Києво-Печерської Лаври Варлаама, за його хороший задум – збудувати церкву у
своєму рідному селі. З Божою допомогою знайшлися благодійники, які допомогли
думці стати реальністю.
Так писала пізніше прихожанка храму:
Людина велика цей храм будувала,
Бажаєм здоров’я
і щастя йому.
Щоб Божая милість його не минала,
І Матінка Божа завжди берегла…
І вже з 16.12.2001р. в храмі звершується
богослужіння. Перший священик нашого храму був ієрей Сергій Таборовець. Пізніше
був призначений ієр. Олександр Свиновей, який переведений у храм в с. Голядин.
Потім служили священики які доїжджали з інших приходів це ієр. Федір Шопук із с.
Світязь, ієр. Олександр Миронов із с. Забужжя. А на даний час богослужіння
звершує ієр. Василь Лорентович із с. Столинські Смоляри.
16.06.2005. освячував престол і церкву в
честь Святого Духа єпископ Володимир Волинський і Ковельський Симеон. Це було
величне свято цілого села і разом історична подія, адже на територію села ще
ніколи не ступала нога владики, і ще не було так багато священиків, як у той
день.
Станом на 2008р. у селі проживає 232
людей.
На превеликий жаль недільної школи немає,
але надіємось, що з приходом настоятеля, який буде призначений до нашого храму,
недільна школа буде відкрита. |