Сайт працює з благословення Преосвященнішого Володимира
Єпископа Володимир-Волинського і Ковельського.
ГОЛОВНА СВЯЩЕНИКИ Гостьова книга 
шАЦЬК
зАБУЖЖЯ
ОСТРІВЯ
ПІЩА
ПУЛЕМЕЦЬ
ПУЛЬМО
РОСТАНЬ
сМОЛЯРИ СВІТЯЗЬКІ
СТОЛиНСЬКІ СМОЛЯРИ
світязький монастир
 православний календар
44310 Волинська обл.. Шацький р-н. С. Забужжя.

Шацьке благочиння

с. Забужжя

Різдво-Богородична церква

 

фото галерея

Село Забужжя розміщене на правому високому березі прикордонної річки Буг. Перша документальна згадка про село відноситься до 1796 року.

На той час, воно мало 71 двір і 394ч. православних мешканців і було приписане до парафії с. Гуща. Це було одне з найбільших сіл в окрузі, що дає можливість припустити, що воно виникло набагато раніше. В 5 км на південний захід від села в XIII ст. знаходилось м. Угровськ з монастирем і єпископською кафедрою, який деякий час був адміністративним центром Данила Галицького. На північній околиці села, де піщані дюни, за розповідями старожилів, колись знаходилось місто. Від колишнього поселення залишився тільки курганний могильник. На південний захід від села знаходиться урочище «Щербне», де, за легендою, на цьому місці був бій між польськими військами Болеслава Хороброго і військом Ярослава Мудрого. Польські і руські війська стояли на різних берегах Бугу, вони почали ображати словами одне одного, а потім поляки не витримали, перепливли річку і вступили в бій. Бій був великий, в якому щербились мечі, через це і місце назване «Щербне».

В XIX ст. кількість населення с. Забужжя постійно збільшувалась.

В середині XIX ст. на Бузі коло села був водяний млин.

Жителі села давно мріяли мати свою церкву. У 1878 році на кладовищі була побудована за кошти парафіян невелика дерев'яна церква. Вона отримала назву Різдва Богородиці. Освячення відбулось 7 вересня. На північний захід від церкви, поряд, побудована дерев'яна дзвіниця. Церква і дзвіниця були покриті ґонтами. В тому ж році, був побудований будинок священику. Забузька парафія постала після розділення Гущанської парафії на дві самостійні. Спочатку до Забузької парафії були приписані села Гороховища і Будники, але за рішенням Консисторії були повернуті до Гущанської парафії, а до Забузької церкви приписали села Столинські Смоляри і Локутки. В новій церкві першим священиком був призначений Євгеній Петрович Венецький, з Гущанської церкви був переведений дячок Лазар Данилевич.

В 1892 році Різдво-Богородичну церкву відвідав Володимир-Волинський єпископ Паїсій. Церква відносилась у 1903 році до 4-го благочинного округу Володимир-Волинського повіту і відзначала своє престольне свято 21 вересня.

Село Забужжя відносилось до Гущанського волосного правління Володимир-Волинського  повіту.   За  переписом   1911   року  до  великої земельної власності належало там 235 десятин.

На ту кількість населення, що обслуговувала церква, вона була замала. Тому жителі вирішили побудувати нову церкву вже в самому селі. Волинська духовна консисторія на основі резолюції єпископа Кременецького Амвросія 5.Х. 1906 року на ім'я селян с. Забужжя Авксентія Ковальчука і жителя села Столинські Смоляри видала книгу для збору в межах Волинської єпархії, протягом одного року, добровільних пожертвувань на будівництво церкви в с. Забужжя.

Невідомо з яких причин, скоріш за все нестача коштів, не дозволила побудувати нову церкву.

В 1912 році церква відносилась до 5-го благочинного округу. І надалі прикладались зусилля для будівництва нового храму. Церква організовувала хресні ходи для освячення води на річку Буг і на селянські поля. Церковні землі знаходились в 5 кусках, лісу було 15 десятин. При церкві зберегались метричні книги з 1878 року і план на землі.

Після Першої Світової війни, село, як і вся Західна Україна, була в складі Польщі. Церква була бідна. В 1926 році був проведений ремонт на 1200 зл., за кошти парафіян - розписано всередині. Згідно клірової відомості за 1937 рік священик отримував державної дотації 480 злотих, диякон - 120 зл. Також священик отримував за викладання Закону Божого в повшехній школі 380 злотих державної дотації. За релігійні послуги священик отримував у рік 400 зл, диякон - 200 зл. Інші доходи священика -500 злотих у рік, диякона - 250 зл. Землі було під церквою - 1 га, орної - 21 га, луки - 10 га, лісу - 26 га, невжиткової - 18 га. Комасації ґрунтів не було і її залишилось стільки, як і до Першої Світової війни. Земля давала доходу у рік 500 злотих. Вартість 1 га було 400 зл. Священик користувався 22 га землі, диякон - 11 га. Старий будинок священика складався з 5 кімнат.

З 1928 року опікуном церкви був Оркіш Дем'ян Іванович. У 1935 році церкву відвідав владика Олексій (Громадський). При церкві існувало церковне братство. З 1922 року мова проповіді була українська.

Церква пережила Другу Світову війну і діяла до 1961 року. В 1942-1944 роках на Холмщині розпочалися погроми православних церков польськими націоналістами. Українці одного з сусідніх польських сіл переправили через Буг дві ікони на дереві: архангела Гавриїла і архістратига Михаїла, для збереження в Забузькій церкві.

Рішенням Волинського облвиконкому №968 від 1 .IX. 1961 року церква була закрита з пропозицією перебудувати під клуб. Це ж треба було додуматись представникам влади на кладовищі зробити клуб, тому що за розмірами  вона була невелика і переносу не підлягала.

Будівля церкви збереглась із 1878 року. Вона була трьохдільна, з майже квадратним у центрі небом, з бабинцем і вівтарем. Шатрова покрівля була чотирьохсхилою з главкою і хрестом. Довжина церкви становила 16 м, а ширина - 6, 85 м.

Зі східного боку церкви 1956 р. похоронений священик Гліб Гоголюк.

20 вересня 1962 року, за вказівкою Шацького райвиконкому, староста Забузької церкви змушений був передати культове майно церкви старості церкви с. Світязь. Всього було передано 80 одиниць. Серед них 21 ікона і Євангеліє, про що було складено відповідний акт.

Згідно акту від 26.05.1962 року Забузька сільська рада передала споруду церкви колгоспу ім. XIX партз'їзду с. Забужжя.

На фінальному етапі існування радянської держави, під час перебудови зменшився атеїстичний тиск на суспільство. Тоді ж, жителі села Забужжя звернулися до влади з проханням зареєструвати знову в селі релігійну громаду і повернути церкву. Рада у справах релігії при Раді Міністерств СРСР від 28.06.1990 року, протокол №11 зареєструвала релігійну громаду села. Любомльська районна рада 4.04.1990 року дала дозвіл на відкриття закритої церкви. Житель с. Столинські Смоляри, Володимир Лопашук, підіймав людей на відбудову храму, що й було зроблено за декілька років. Йому активно допомагали жителі с. Забужжя Панасюк Анастасія, Піщанюк Олексій і ін. Церкві повернуто стару назву Різдва Пресвятої Богородиці.

Цікава історія дзвонів із Забузької церкви. В 1944 році, коли поляки палили українські церкви і відчувався прихід Червоної Армії, жителі села почали переховувати церковні речі. Основний дзвін, вагою до 200 кг, у війну був закопаний, як могила коло церкви. Але про те знало багато людей. Тоді Гелім Іван Терентійович і Гурко Кузьма Іларіонович у 1944 році перевезли його в с. Локутки до Гурка Кузьми і закопали в клуні, де він і переховувався. В 1993 році його викопали і передали до церкви. Дзвін був тріснутий і його заварили. Використовується і по цей час. Ще два менші дзвони були закопані в урочищі «Дев'яте» в 500 м на схід від с. Вербівка. Закопані коло двох дубів при дорозі. До цього часу не знайдені.

Під час ремонту церкви і дзвіниці церква була обкладена білою силікатною цеглою. Частину начиння церкви було повернуто з церкви с. Світязь.

В 2001 і 2005 роках церкву візитував архієпископ Симеон. Старанням парафіян у 2005 році коло церкви викопаний глибокий колодязь і над ним збудована капличка.

Жителі с. Забужжя в 2007 році знову повернулись до старого питання про побудову нової церкви вже в самому селі. Адже стара церква маломістка і розміщена далеко від села. І з Божою допомогою і стараннями настоятеля  ієр. Олександра Миронова було розпочато будівництво нового храму. 12.09.2007р. в с. Забужжя, для освячення місця і закладки пам’ятної капсули, прибув єпископ Вол. Волинський і Ковельський Никодим. На святковому Богослужінні були також присутні  священики Шацького благочиння (фото додаються). На сьогоднішній день вже зведені стіни храму, робота під керівництвом настоятеля не припиняється, дуже активно допомагають і прихожани храму.

У с. Забужжя проживає 1100 жителів. Недільну школу веде ієр. Олександр. Уроки проходять в школі після занять, загальна кількість дітей, які відвідують заняття, 25учнів.      

До церкви приписані села Локутки, Вербівка, Рогові Смоляри.

 

Список священиків Різдво-Богородицької церкви с. Забужжя

З 1878 р. по 10.ХИ.1897 р.     - о. Євгеній Петрович Велецький.

З 22.ХП.1897 р. - 1905 р.    - о. Аполлінарій Михайлович Снєховський.

З 18.1.1908 р. - 1913 р.           - о. Созонт Матусєвич.

1926 р.                                    - о.Дмитро Наливайко.

1926 р.                                    - о. Євгеній Герштанський.

З 23.Х. 1926 р. по 1934 р.      - о. Платон Володимирович Жолчук.

З 1934 р. - 1937 р.                  - о. Микола Федорович Вдовович.

                                               - о. Платон.

З 1950 р. по 1956 р.               - о. Гліб Гоголюк.

З 14.ІХ. 1990 р. по 1994 р.     - о. Ігор Денисович Гаврисюк

З 1994 р. по 1997 р.               - о. Ігор Янчук

З 1997 р. по 2001 р.               - о. Володимир Ткачук

З 12.VII.2001 р. по 31.VII.2011 р.    - о. Олександр Володимирович Миронов.

З 31.VII.2011 р. по т.ч.    - прот. Іоанн Крошетецький

           Використана література

Матеріал взято з наукової праці директора краєзнавчого музею м. Любомль Олександра Остапюка:   «З історії Різдво-Богородичної церкви в с. Забужжя    Любомльського району».

  Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
Дизайн Кликоцюк Є.В. © 2009 Всі права захищені 2009 http://sh-orthodox.org.ua/
Передрук інформації можливий тільки при наявності активного посилання на джерело!
Редактор прот. Олександр Кликоцюк