Петропавлівський чоловічий монастир на Свитязі

2. ЗАСНУВАННЯ І СЬОГОДЕННЯ ОБИТЕЛІ

З 1999 року для Петропавлівського храму починається нова сто­рінка історії, 3 приходом о. Василія Дем'янчука при церкві починає діяти недільна школа, здійснено перекриття храму, заново побілено стіни ззовні, повернуто частку колишньої церковної землі (1,25га), до вівтарної частини храму добудовано паламарку, зроблено опалення в церкві.

З 1999 по 2004 рік при Світязькій парафії на турбазі щоліта діяв православний табір для дітей-сиріт. Фундатором його був Високо-преосвященній ший Владика Симеон, архієпископ Володимир-Волинський і Ковельський.

Починався і закінчувався день табору молитвою та хресним хо­дом з іконою та свічками навколо території, Протягом дня духовні бе­сіди чергувалися з іграми на біблійну тематику, пантомімами, сценка­ми, конкурсами малюнків, вивченням і співом пісень. Окрім того, діти купалися, загоряли, грали в спортивні ігри, ходили в ліс на екскурсії, приймали лікувальні процедури, п'ять разів на день харчувалися. Діти обов'язково приступали до таїнства Сповіді та Причастя, їздили на екс­курсію у Володимир-Волинський та Зимно. Тепер православний табір у Світязі не діє - це дуже дорого. Та є надія, що він відновить свою діяль­ність, коли буде зведено братський корпус.

27 вересня 2001 року у Світязькому храмі замироточила Почаївська ікона Божої Матері. З того часу потік людей, що приїздили на мо­литву, збільшився. А навколо настоятеля гуртуються люди, що шукають духовного життя, Першими були Сергій Крамар, Олександр Шиндяпін (тепер священнодиякон Ніфонт), Сергій Омелянюк (тепер ієрей)

А 29 березня 2002 року вперше в історії парафії тут відбувся чернечий постриг (настоятель храму о. Василій став ієромонахом Арсенієм), а наступного дня - хіротонія диякона Федора Шопука (тепер священик храму с, Світязькі Смоляри). Тоді ж Владика Симеон оголосив про перейменування храму с, Світязь у Петропавлівський скит Низкиницького чоловічого монастиря.

Коли настав час копати рови під фундамент братського корпусу, до о. Арсенія підійшов житель с. Омеляне і сказав, що йому ще 20 років тому приснився сон, ніби на тюльпановому полі (тут один селянин довгий час вирощував тюльпани на продаж, воний тепер часто викидають зелені листочки із землі) копають рови. Він запитав тодішнього батюшку: «Що тут буде?» - «Монастир», - відповів той.

28  жовтня 2003 року архієпископом Володимир-Волинським і Ковельським було звершено Літургію та молебень і закладено наріжний камінь храму на честь ікони Божої Матері «Спорительниця хлібів» та капсулу з документом про заснування Петропавлівської обителі.

16 квітня 2005 року на Божественній Літургії Владика Симеон оголосив про перейменування скита у Світязький Петропавлівський чоловічий монастир.

За останні роки тут хресними ходами побували Кровоточивий образ Спасителя (влітку 2004р.). ікони з Іллінського храму Чорнобиля (влітку 2005р.), мощі святих мучеників Холмських і Підляських (23 червня 2007р.).

В храмі святих Апостолів Петра і Павла є Ікони Іова та Амфілохія Почаївських. Хто інколи буває тут, може на них навіть не звернути уваги. Насельники монастиря помітили на них маленькі крапельки мира, які тепер перетворюються в темні плями і спускаються нижче по іконах, Такі ж плями помічені на Іконах І в самому Почаєві.

Стараннями настоятеля в лютому 2007 року в монастир прибула часточка мощей угодника Божого з гори Сінай.

11 липня 2007 року сюди привезений ковчег із часточками мощей преподобних отців Києво-Печерських, для тих світязян і гостей обителі, хто потребує молитви преподобних отців, тепер вони завжди поруч.

В 2006 році сестри Ірина Дацюк та Лілія Зв'ягінцева прикрасили подвір'я Петропав-лівського храму стелою з горельєфним зображенням Святих Апостолів та скульптурою Ангела. А як милують око квітники, оформлені о. Федором та догля­нуті касиром Людмилою Носуліч.

Та чи не найбільше проблем, пов'язаних з будівництвом а їх найчастіше вирішують архімандрит Арсеній та церковний староста Микола Пилиповець. А працювати доводиться всім насельни­кам. Добре, якщо з'являється допомога зі сторони, монахи завжди щиро моляться за тих, хто хоча б день-два попрацюють для блага святої обителі.

Сьогодні в монастирі несуть послух: архімандрит Арсеній (Дем'янчук) - настоятель, ієрей Сергій (Омелянюк), ієромонах Іов, труднік Віталій Толовій, труднік Анатолій Кудрявцев.

В обителі постійно діє тільки Петропавлівська церкво (храми на честь ікони Божої Матері та Олексія, Чоловіка Божого, будуються). Храм відкрито з 7.00 до 21.00. Тут здійснюються богослужіння добового кола та відправляються численні заказні треби, для бажаючих у літній період проводяться екскурсії.

Щоденно тут звершується молитва за братію і прихожан, покровителів і благодійників.

Монахи постійно звершують молитви за тих, хто свого часу був священиком цієї церкви, а це: о. Василь Лобачевский(1719р.), о. Ва­силь Лобачевский (1796р.), о. Федір Моржанін (1802-1813р.р.), о. Ва­силь Тетеруковський (1834 -1843р.р.). о. Євфимій Пінькевич (з 1843р.), о. Пилип Волошинський (з 1858р.), о. Василь Гутовський (з 1874р.), (ім'я невідоме) Моргаєвський (з 1882р.), (ім'я невідоме) Литвинович (з 188-Зр.), о. Антоній Янович (1883 - 1904р.р.). о. Олексій Сагайдаківський (1905 - 1908 р.р.), о. Володимир Лясковецький (1908 - 1911р.р.), о. АнастасійАбрамович(1918- 1943р.р.), о. Іван Лисенко (1954- 1958р. р,), о. Никандр Цибань (1960), о. Сергій Мельничук (1968-1970р.р.), о. Адам Матікж (1984 -1999р.р.).

В недільні та святкові дні Божественно Літургія звершується в храмі-каплиці на честь Різдва Іоанна Предтечі, що на території пан­сіонату «Шацькі озера». Поруч з каплицею та на Шацькому ринку ді­ють іконні лавки, де можна придбати духовну літературу та церковне начиння.

В 2006 році монастирю подарували ферму, де утримуються кози, тепер же насельники обителі опікуються ще й двома коровами та конем.

Петропавлівський монастир знаходиться в стані розбудови, тому бротія змушена рахувати кожну копійку, радіє придбанню речей необхідних не тільки в будівництві, а й у щоденному побуті, тому щиро вітає кожного, хто надає матеріальну чи фізичну допомогу.