Шацьке благочиння |
Світязька перлина. |
Фото галерея
Відео файли
На мальовничому березі озера Світязь,
розквітає немов квітка, чоловічий монастир. Він виростає і лине в небо, біля
древнього Петропавлівського храму, немов закликає на молитву своєю величчю і
красою. Гості села, приїжджаючи відпочити на березі найбільшого озера України,
побачивши цей прекрасний монастир, який, ніби перлина піднята з глибини озера,
відчувають в душі тепло молитви. Стараннями ігумена Арсенія, братією і
прихожанами храму, монастир з року в рік розквітає, як тюльпан навесні (колись
на місці монастиря знаходилось тюльпанове поле)
Зимою озеро не менш мальовниче, лід і
сніг, які покривають його, приборкують бурхливі хвилі і воно спокійне, ніби
заснуло під товщиною льоду. В селі і на березі озера немає відпочиваючих, і
зимою, немов все завмирає. Але не завмирає молитва в монастирі і ллється теплим
потоком в небо, хоч і покрито все снігом і мороз не вщухає.
20 січня, на собор Іоанна Предтечі, до
Петропавлівського храму на молитву зібрались духовенство, гості і прихожани с.
Світязь. На свято був запрошений владика Никодим, який прибув на літургію. Храм
був переповнений прихожанами і паломниками, які очікували прибуття владики. Хоч
не одноразово єпископ Никодим молився у Петропавлівському храмі, але цей приїзд
був особливий. Він привіз радісну звістку, не тільки для ігумена Арсенія, але і
для багатьох прихожан і братії монастиря. Під час Божественної Літургії ігумену
Арсенію було присвоєно сан архімандрита. Довгим було очікування настоятелем
монастиря цього сану, багато старань і сил було затрачено для будівництва
монастиря і розвитку парафії. Звичайно, ігумен Арсеній старався і трудився не
заради земної нагороди, найкраща нагорода це від Бога, але і сан архімандрита –
це привід для ще більшого натхнення у земних трудах.
На Богослужінні також були нагородженні
священики Шацького благочиння: прот. Петро Границький, настоятель
Свято-Аннівського храму с. Мельники – хрестом з прикрасами; ієрей Олександр
Миронов, настоятель Свято-Різдво-Богородичного храму с. Забужжя –
протоієрейством; ієрей Володимир, настоятель Свято-Духівського храму –
камилавкою.
У храмі переповненому людьми було тепло
від молитви, яка лилась з уст вірян. Чудовий оформлений вертеп, який
розташований на середині храму, нагадував вірним, про свято Різдва, про
народження Богонемовляти, немов повертаючи нас у сиву давнину до волхвів,
пастушків і стаєнки, в якій народився Ісусик.
Після читання євангелія єпископ Никодим
звернувся до вірян з проповіддю. Владика розповів про подвиг Іоанна, піст і
його проповіді на річці Йордан, і про те, як він став першим Новозавітним
мучеником.
По завершенню Літургії був відслужений
молебень, після якого владика привітав всіх з святом, також архімандрита Арсенія
з такою високою нагородою і тих священиків Шацького благочиння, які отримали
нагороди. Згадував владика і той час, як починався будуватись корпус монастиря,
і як не легко будувати з нуля, який це великий труд, також згадував і про
постриг намісника. І ще багато теплих слів почули віряни з уст нашого єпископа.
Архімандрит Арсеній подякував владиці за його візит до монастиря, не дивлячись
на великий мороз за стінами храму, але тепло молитви зігрівало всіх присутніх у
храмі. Також розповів про переживання і хвилювання перед приїздом єпископа, і
подякував владиці Никодиму за таку високу нагороду, яку він отримав з рук
архіпастиря.
Також намісника
монастиря привітали представники влади Шацького району, зокрема, голова районної
ради Сахарук Ольга Петрівна.
Ієрей
Олександр Кликоцюк
|